Сидоренко Михайло

Сидоренко Михайло

Можу здавати

Цільна кров
Тромбоцитна маса
Плазма

Дата реєстрації

09.09.2015 (2 роки)

Група крові

Друга позитивна, A(II)Rh(+)


«Найкорисніша донація - це та, яку не зробили»

Донорство в моє життя прийшло не відразу і не усвідомлено. Я був упевнений, що не дуже здоровий фізично і в сільській місцевості про цю тему говорили лише тоді, коли потрібно землякам допомогти в критичних ситуаціях: операції або важкі пологи. 30.09.2004 року - це дата, коли життя розділилося на «до» і «після». Саме в цей день пункція спинного мозку підтверджує наявність 96% бластів у крові нашої дев'ятирічної доньки Лілюшки. Немає ніякого поняття про діагноз «лейкоз» і відповідей на питання, чому доля вибрала нас. У той же день дитяче відділення покидала мама з донькою після успішного лікування і на виході сказала: «це не вирок, і ми пролікувалися і вам теж належить, тільки довіртеся лікарям». Звичайно, виникли проблеми дорогого лікування, але крім цього і проблема, яка не вирішується за гроші це - донори. Вірніше, як відразу виявилося, донорська кров хорошої якості, без вірусів, які не визначаються стандартними тестами станцій забору крові.

Донорів або R-масу, отриману від незнайомих донорів, потрібно ще раз перевірити ще раз більш удосконаленим методом ПЛР (метод діагностики крові *) в приватній лабораторії, але вже за гроші батьків. Природно, що ніхто не бажає лікувати лейкоз, і через низьку якість крові, ще й всякого роду гепатити або інші віруси. Для нашої доньки в критичні моменти низьких аналізів завжди здавала мама, тому що у мене інша група, або родичі дітей із сусідніх палат. Було прийнято постійно перевіряти людей, які поруч. Це були лікарі, медсестри, санітари і батьки. З моєю групою була тільки одна дитина, і жодного разу не виникло «критичної» здачі.

Був випадок, коли поступила дитина і потрібен був донор терміново, а у новеньких нічого в запасі не було. Я відправив маму узгодити до іншої мамі, що я буду здавати, незважаючи на те, що обстежувався для її дочки. Не прийнято відмовляти, якщо комусь потрібно і можна допомогти, але потім мама дістала з холодильника пакет крові, щоб повернути більш свіжу. Перша моя кроводача так і не відбулася. Також її не було і на протязі всього лікування нашої доньки. Після стаціонару їздили регулярно здавати аналізи, і я теж здавав, щоб бути завжди «під рукою на всякий випадок».

На той час з'явився моя третя підопічна дитина, і 3 січня 2006 року я вперше здав тромбоконцентрат. Малюк виїхав на трансплантацію кісткового мозку в Італію, а дітки з сусідніх палат теж закінчили лікування. Тим часом я записався в базу донорів і через деякий час вже здавав цільну кров в НІРі (Національний інстут раку *) для дитини, якій робили операцію. Згодом в Охматдит покликав земляк для дитини з сусідньої палати. Потрапивши в "мамин блокнотик" донорів, ти там до повної виписки дитини, і цей блокнотик кочує по всій лікарні. Через кілька років я «виявився в блокнотику» батьків ТКМ (трансплантація кісткового мозку *). А з приходом Ігоря Володимировича лікаря-транфузіолога я перебуваю в його базі донорів і без його відома нікому не здаю. Іноді доводиться відмовляти по кілька разів на день.

Задоволений, коли не кличуть деякий час, так як розумію - це значить що у діток нормальні аналізи або з кров'ю і її компонентами у батьків проблем немає. Дуже шкода, що нічого не змінюється в святкові дні і в пору відпусток. У моїй донорської книжці вже 38 відміток. Тепер донорство - як стиль життя. Цигарки і алкоголь виключені принципово більше 10 років. Для підтримки гарної фізичної форми в моєму житті з'явився біг, який переріс в марафонський. Здорове харчування любителів марафонів майже не відрізняється від харчування донорів перед здачею. Інша сторона мого донорського стилю життя - це комерційна ціна крові, а особливо, тромбоконцентрату, яку повинні заплатити батьки, якщо в їхньому відділенні не опиниться потрібних донорів або запасу донорських компонентів. Також з неприємного - якість цих компонентів. Звичайно, якщо буде достатній запас крові, то питання комерції само по собі втратить актуальність.

Кров здаю в Охматдиті, тому що там дітки з усієї України, а близьких та родичів може не бути з потрібною групою, ну і звичайно допускаю, що моя кров не стане товаром за життя

Врятовано:

Рекордсмени

Всі рекордсмени

1 Кирьяков Максим
267
8900
2 Яницький Ігор
195
5205
3 Сидоренко Михайло
135
4670
4 Рибалка Андрій
138
4600
5 Волчко Роман
123
4000
6 Гресс Костянтин
117
3900
7 Lutsenko Anton
87
2900
8 Шеверун Олександр
69
2800
9 Шевченко В'ячеслав
81
2705
10 Хракун Роман
78
2630

* рейтинг розраховується на основі бонусної програми

2014-2017 © ВМГО "Асоціація молодих донорів України"
Проект розроблено компанією DevRain Solutions