Механізми компенсації крововтрати

3 грудня 2016 р. 17:26

Патофізіологія крововтрати

При гострій крововтраті організм мобілізує всі органи і системи, щоб забезпечити свою життєдіяльність в цих умовах. Головним пусковим моментом в ланцюзі патогенетичних зрушень при крововтраті є зменшення ОЦК (гіповолемія). Гостра гіповолемія є потужним стресом для організму. Саме вона запускає нейровегетативні і ендокринні реакції, наслідком яких є зміни в основних системах життєзабезпечення організму (центральної гемодинаміки, мікроциркуляції, зовнішнього дихання, морфологічного складу крові, системах забезпечення загального та тканинного метаболізму, загальної неспецифічної реактивності організму(імуногенезу)). Для розуміння процесів, що відбуваються в організмі при крововтраті слід розібрати розподіл крові в організмі людини. 80% крові знаходиться в судинному руслі, 20% в органах. У венозних судинах знаходиться 70-80% циркулюючої крові, 15-20% в артеріях і тільки 5-7,5% в капілярах. 40-45% ОЦК складають формені елементи, 55-60% плазма. У відповідь на зменшення ОЦК включаються компенсаторні реакції, спрямовані на негайне його відновлення, і тільки слідом за цим спрацьовують механізми корегуючі якість крові. В результаті відбуваються зміни в системі кровообігу, наприклад зменшення ОЦК призводить до зниження артеріального тиску, що веде подразнення баро-, хемо-та волюморецепторов серця і великих судин розвиваються судинні рефлекторні реакції. Одночасно з цим стимулюється симпато-адреналова системи, що приз водить до підвищення секреції катехоламінів.

В результаті цього розвиваються такі процеси:

  1. Веноспазм. Вени мають добре розвинуту м’язову оболонку, яка дозволяє швидко пристосувати ємність венозної системи до змінилося обсягом крові. Як вказувалося, в вени містять 70-80% ОЦК. Завдяки венозного спазму венозне повернення крові до серця залишається колишнім, ЦВТ в межах нормальних показників. Однак якщо крововтрата триває і досягає 10%, цей компенсаторний механізм уже не забезпечує збереження величини венозного повернення і він зменшується. Це є однією з причин, чому забороняється/не рекомендується здавати кров особам вага яких менше 55 кг.
  2. Тахікардія. Втрата крові в обсязі 500 мл. призводить до збільшення частоти серцевих скорочень на 10-20 ударів. Дана тахікардія має транзиторний характер, оскільки через кілька хвилин починається розвиватися гемоделюція з виходом крові з фізіологічних депо (печінка, селезінка, шкіра, кишечник).
  3. Приплив тканинної рідини. Наслідком компенсаторною перебудови гемодинаміки є зниження гідростатичного тиску в капілярах. Це призводить до переходу міжклітинної рідини в судинне русло. Завдяки цьому механізму ОЦК може збільшитися до 10-15%. Приплив рідини призводить до гемоделюціі. Розвивається гемоделюція покращує реологічні властивості крові і сприяє вимиванню з депо еритроцитів, збільшуючи кількість циркулюючих еритроцитів і кисневу ємкість крові.

Таким чином, всі компенсаторні реакції спрямовані на ліквідацію невідповідності між об'ємом циркулюючої крові і ємністю судинного русла. У компенсаторних реакціях беруть участь і інші системи.

Система дихання

У відповідь на крововтрату організм реагує розвитком гіпервентиляції, яка сприяє збільшенню венозного повернення до серця. При вдиху збільшується наповнення правого шлуночка і легеневих судин, що дає більший прилив крові до легень, та збільшує рівень оксигенації крові.

При постійній кроводачі організм адаптується до нових умов життя. Відбуваються зміни в серцево-судинній та кровотворній системах. При постійній здачі утворюється умовний рефлекс, який направлений та підготовку організму до крововтрати. Прискорюються гемоделюція та веноспазм, що дає більш швидше відновити ОЦК. В крові також відбуваються деякі зміни. Кількість тромбоцитів нормальна або підвищена. Збільшується час життя еритроцитів та киснева ємність, за рахунок підвищення спорідненості гемоглобіну до кисню. В спинномозковій рідині на фоні гіперплазії еритроцитарного ростка відмічається сповільнення дозрівання еритроцитів з перевагою серед них базофільних форм.

Висновок

У донорів за рахунок регулярного оновлення крові набагато стійкіше функціонує імунна система, печінка, підшлункова залоза, травна система. Донори, згідно зі статистикою, живуть в середньому на кілька років довше інших своїх співгромадян. Це обумовлено, постійним контролем за своїм станом здоров'я, оскільки хворого не допустять до кровоздачі. Організм більш стійко переносить крововтрату, що підвищу шанси на виживання при масивних кровотечах.

Підготував волонтер Дніпровського осередку АМДУ Іванцов Іван.

Використана література:

  1. Внутренние болезни / Под. ред. проф. Г. И. Бурчинского. ― 4-е изд., перераб. и доп. ― К.: Вища шк. Головное изд-во, 2000. ― 656 с.

Останні новини

Коментарі

Бажаєте допомогти?

Для того, щоб дізнатись, як допомогти проекту, перейдіть на цю сторінку.

Фейсбук

2014-2017 © ВМГО "Асоціація молодих донорів України"
Udonors – the most intelligent system for recruiting blood donors.