З 2000 року Французька національна служба крові (EFS) — основний державний орган у Франції, який відповідає за всю трансфузійну систему на території держави та підпорядковується Міністерству охорони здоров'я.
Інфраструктура донорства крові Франції включає такі заклади:
- 17 регіональних центрів, у тому числі 3 — на островах;
- 152 постійних пунктів забору крові;
- 2750 добровільних недержавних об'єднань;
- 1900 лікарень та клінік;
- 91 медичний центр;
- 1 медична біологічна лабораторія.
17 регіональних центрів, підпорядкованих EFS (14 з яких знаходяться у столичному регіоні), очолюють директори, призначені президентом EFS. До їхніх функцій належать:
- надання медичних послуг;
- наукові дослідження;
- забезпечення якості крові;
- пошук медичних робітників;
- закупівля обладнання;
- управління фінансами;
- юридичні та технічні питання.
Державна політика щодо якості крові включає такі пункти:
- постійний моніторинг якості крові та безпеки послуг для пацієнтів збоку відповідних державних органів;
- набір висококваліфікованого персоналу;
- контроль за роботою кожного пункту для забору крові та відповідність міжнародним стандартам.
Багато зусиль з боку держави також спрямовано на пошук шляхів зменшення вартості товарів та послуг.
Французький інститут крові відповідає за такі види діяльності:
- збір крові;
- біологічна оцінка зразків;
- підготовка та розповсюдження зразків крові.
Французька національна служба крові (EFS) є громадською організацією, яка була заснована в січні 2000 року та має монополію на збір, апробацію, підготовку та розповсюдження продуктів крові до 1900 закладів забору крові. Добровільність, безоплатність і безпечність для пацієнтів — основні принципи, якими керується служба крові. Кров, отримана від донорів, надходить безпосередньо до пацієнтів у лікарнях. Окрім основних видів діяльності, EFS займається імуногематологією, тканинною та клітинною інженерією, виробництвом реагентів.
Джерело: Monitoring of blood transfusion operations in EU-countries