Історія донора

Донором я став зовсім не випадково. В мене давно була думка здати кров але завжди щось заважало. І от під час очікування на другу дитину нам повідомили, що дитина має вроджену ваду серця. Скажу чесно, ми були шоковані. Також нам сказали, що є нехай невелика але імовірність генетичної вади і навіть пропонували перервати вагітність. Цю дитину ми чекали, так що вмовляння лікарів не подіяли. Народився наш чудовий Хлопчик-Ромчик на вигляд абсолютно здоровим, але вада була, просто кисню йому більш-менш вистачало і він не синів як більшість дітей із Тетрада Фалло . У Києві після кількох обстежень нас прооперували. Все пройшло добре, вдалось обійтись однією операцією. Лікарі там дійсно молодці. Як би не шрам на грудях в Ромчика то навіть і не згадали б більше про це. Саме цікаве, що він є більш активнішим ніж повністю здорові діти. Я трошки відхилився від теми, перший раз я здав кров на пологи для дружини, а після цього роблю це кожні 2-3 місяці (крім випадків наприклад коли в мене низький гемоглобін). Здаю тільки цільну кров, так як маю глибокі вени які погано знаходяться. Саме тому здаю тільки з лівої руки.

Курілкін Андрій, Перша позитивна, O(I)Rh(+)