Донорство – це класна пригода

Іра Славінська 21 листопада 2017 р. 14:09

Тромбоцити – найдефіцитніший вид донорських компонентів крові. Але саме вони життєво необхідні під час лікування лейкозів, лімфом та інших важких захворювань крові. Хіміотерапія вбиває власні тромбоцити людини, а це значить, що без регулярних переливань тромбоконцентрату онкохворого пацієнта можна втратити. Під час курсу хіміотерапії пацієнту роблять від 5 до 15 переливань тромкоконцентрату. Здача тромбоконцентрату - це витратна за часом і непроста процедура, не кожен донор, який підходить по крові, зможе здати тромбоконцентрат, ці клітини неможливо заготовити про запас, так як донорські тромбоцити придатні до використання всього протягом п'яти днів. Донорів тромбоцитів в світі називають gold blooded people, тому що цінність їхньої допомоги вище золота. Перший герой нашої серії матеріалів про донорів тромбоцитів - 28-річна Ірина Литовченко, співзасновниця благодійного фонду «Таблеточки», що захищає інтереси дітей з онкологічними захворюваннями в Україні.

У мене дуже рідкісна група крові - четверта негативна. Хоч така кров потрібна нечасто, але якщо хворіє дитина з такою групою, ти з нею вже надовго. У мене в родині кілька людей з такою групою крові: сестра, дядько і двоюрідний брат. Тому періодично ми всі дружно ходимо здавати кров таким рідкісним діткам.

Але в Охматдиті, наприклад, тромбоцити беруть тільки у чоловіків, і скільки я не боролася, мені здавати не дозволили. Я здаю тромбоцити в Інституті раку.

Коли я перший раз пішла здавати тромбоцити, це був взагалі дуже великий челендж. Мені подзвонили 30 грудня, напередодні Нового року, і сказали, що будуть потрібні тромбоцити. Я все зважила і подумала, що, мабуть, там зовсім безвихідна ситуація, якщо телефонують перед святом, а так як перед здачею потрібно дотримуватися суворої дієти, мій Новий рік був без алкоголю і жирної їжі. 3 січня я здала аналізи, і вже через кілька днів вперше прийшла на процедуру здачі тромбоцитів.

alt text

Цю процедуру простіше проходити, коли ти вже кілька разів здавав просто кров, щоб, як мінімум, не боятися і розуміти, що тебе чекає. Тому що коли я здавала звичайну кров в перший раз, я навіть втратила свідомість, і якби я відразу прийшла на таку тривалу процедуру, як тромбоцитаферез, я б точно злякалася.

У здачі тромбоцитів все залежить від того, на який апарат ти потрапиш. Існує два види: в першому у тебе з однієї руки забирають кров, вона проходить через спеціальний апарат, і потім її повертають через катетер, який знаходиться трохи вище на цій же руці. В іншому апараті, більш старому, у тебе за таким же принципом зайняті обидві руки. У випадку з другим апаратом тобі доводиться лежати півтори-дві години практично повністю знерухомленою.

Бути донором тромбоконцентрату складніше, ніж здавати просто кров. Перед здачею перевіряється дуже багато показників крові. Важливо правильно і повноцінно харчуватися, вести здоровий спосіб життя мінімум три дні до процедури, бажано не палити.

Цільну кров жінкам можна здавати лише близько 4 разів на рік, чоловікам трохи більше. Так як тромбоцити - це швидко відновлювані елементи крові, чоловікам можна здавати їх практично кожен місяць, з жінками все трохи інакше, адже менструації вважаються природною крововтратою, і часто здавати кров і тромбоконцентрат не рекомендують.

Перші три рази, коли я хотіла здати кров, у мене її не брали, тому що у мене був низький гемоглобін і низький тиск. Для того, щоб мене почали допускати до донорства, я зайнялася спортом, нормалізувала своє харчування. Тільки після цього змогла стати регулярним донором. Зараз я дуже пишаюся тим, що веду здоровий спосіб життя і стала класним донором. До того ж, раз в три місяці я роблю безкоштовний аналіз крові перед здачею, тим самим регулярно контролюю своє здоров'я. Єдиний мінус - те, що не можна робити татуювання. Як тільки ти робиш татуювання, відразу ж випадаєш на рік з донорства.

alt text

Кров потрібна постійно. Якщо говорити про підопічних фонду «Таблеточки», про онкохворих дітей, для них питання крові - це питання життя. Ліки ти можеш купити за гроші, кров же ти не купиш. І ти ніколи не знаєш, коли вона знадобиться. Існує такий міф, що якщо у людини, наприклад, друга група крові, навіщо ж їй йти здавати, якщо з другою групою і так живе багато людей, нехай ось вони і здають. Але як багато людей-донорів з другою групою, так само багато і пацієнтів. Потрібно, щоб люди звикали як до системної благодійності, так і до системного донорства. Щоб завжди в лікарнях був поповнений запас крові.

Коли ти розповідаєш, що не можеш відпроситися з роботи, щоб здати кров - окей, ми приїдемо до тебе на роботу!

Я пам'ятаю, як один тато розклеїв на всіх зупинках, стовпах і під'їздах навколо Охматдиту від руки написані оголошення про те, що у нього вмирає дитина, і дуже потрібні донори крові. Це так сумно, що людям доводиться робити таке, коли донором бути зовсім не складно. Ти прийшов, витратив всього 2 години свого часу, а вірніше, навіть не витратив, а інвестував його в добру справу.

В Україні є дефіцит крові. Офіційну статистику я не знаю, але нам постійно дзвонять батьки і родичі наших підопічних з проханням знайти донора.

Донорство, насправді, - дуже класна пригода. По-перше, ти перевіряєш себе на сміливість, по-друге, потрапляєш в певне ком'юніті людей, які діляться частиною себе заради інших.

Коли ти розумієш, що в когось тече частинка тебе, яка врятувала цій людині життя - це правда дуже надихає. І взагалі існує кругообіг добра: коли ти робиш добро, воно до тебе обов'язково повернеться.

alt text

Найбільше людей лякає дискомфорт, який може бути пов'язаний зі здачею крові. Бояться, що в пункті здачі крові - облуплені старі стіни, персонал не завжди привітний, а також для багатьох гостро стоїть питання часу. Наприклад, не можна здати кров у вихідні дні, існує тільки, припустимо, три дні на тиждень, коли потрібно вранці виділити цілих дві години. Але наш фонд для таких людей, яких лякає час, робить виїзні акції в офісах. Коли ти розповідаєш, що не можеш відпроситися з роботи, щоб здати кров - окей, ми приїдемо до тебе на роботу!

Ми приїжджаємо зі спеціальними кріслами, лікарями, обладнанням, чайком і печивом і розгортаємо мобільну лабораторію прямо в офісі, через яку проходить 50-60 донорів за день.

Дуже класний проект «Среды в Охматдете» робить Лєна Балбек. Якщо держава не може дати якісь винагороди за донорство, вона їх сама придумує. Значки, наклейки, якась гейміфікація, знову ж створення певного ком'юніті. Це класно, це весело, і до того ж такі спільноти - це ще й крутий нетворкінг, де тільки відкриті, проактивні люди.

Якщо вірити статистиці, що один донор цільної крові рятує трьох осіб, а донор тромбоконцентрату - одного, дуже грубо кажучи, я врятувала вже 45 людських життів.

Джерело: Поліна Коваль © CHARITUM


Останні новини

  • 14 грудня 2017 р. 7:35
    Корпоративний день донора у Winner
    Головний автомобільний дистриб’ютор в Україні, ексклюзивний автомобільний спонсор Національної збірної команди України з футболу та меценат численних благодійних проектів Winner Group Ukraine приєднує...
  • 11 грудня 2017 р. 12:00
    ДонорUA для Windows доступний для завантаження в Windows Store
    Не так давно користувачі пристроїв під управлінням операційних систем iOS та Android отримали можливість користуватись сервісом ДонорUA на своїх мобільних пристроях. Сьогодні ж таку можливість отримал...
  • 10 грудня 2017 р. 12:58
    В Запоріжжі пройшов донорський марафон
    Запорізька область об’єднала 849 людей під час донорського марафону “В краплі крові – врятоване життя”. Результати акції – 349 літрів крові для пацієнтів Запоріжчини. Естафету передають Одесі. В день ...

Коментарі

Бажаєте допомогти?

Для того, щоб дізнатись, як допомогти проекту, перейдіть на цю сторінку.

Фейсбук

2014-2017 © ВМГО "Асоціація молодих донорів України"
Проект розроблено компанією DevRain Solutions