Будь-який проект може вважатись вдалим і успішним, якщо завдяки системі люди змінюють свою звичну поведінку (user behaviour). До таких систем належать Airbnb (система, що дозволяє здавати своє помешкання без посередників), Uber (компанія, що без власного парку машин кардинально змінила сферу таксі), Tesla (задала тренд розвитку електрокарів). Звісно, до Tesla чи Uber нам ще далеко, проте перші ознаки зміни поведінки людей в сфері донорства я вже починаю помічати. В цьому пості розповім про декілька спостережень та висновків, що були зроблені в процесі роботи над проектом.

Персоналізація vs. анонімність

В країнах із розвиненими службами крові персональні дані реципієнтів засекречені і донори не знають, кому піде їх кров. В Україні діє схожа система, проте дуже часто у реципієнтів та їх родичів немає іншого виходу, крім як самотужки шукати донорів, і тут вже не до збереження персональних даних.

В нашому випадку ми перетворили це в плюс - у власному кабінеті донор може запланувати кроводачу конкретній людині і з часом ми побачили, що суттєва частина донацій почала плануватись для реципієнтів з нашої бази. Це означає, що певна частина людей почала здавати кров частіше, маючи більш точну інформацію кому і коли конкретно потрібна кров.

Ми публікуємо інформацію лише після згоди і перевірки, і видаляємо її з публічного доступу після того, як термін збору крові закінчився.

Соціальні мережі

Ми багато працюємо з аудиторією в соціальних мережах. Протягом дня ми моніторимо велику кількість повідомлень/постів з запитами на пошук донорів. До цих постів користувачі залишають коментарі з бажанням допомогти, проте дуже рідко є повне співпадіння по групі крові, місту та інших параметрам.

Тут потрібно зробити декілька зауважень:

1. Люди реагують на заклики в соціальних мережах і готові допомагати. Проте ймовірність того, що кров реципієнта та твоя співпаде, відбудеться повна синхронізація в часі та просторі - мінімальна. Саме тому ми закликаємо не просто дивитись на список реципієнтів на нашому сайті, а ще й зареєструватись в системі. Після цього система буде самостійно відслідковувати запити і надсилатиме повідомлення донорам коли їх кров реально потрібна.
2. В інтернеті багато випадків відвертого шахтайства, на які ведуться люди, не перевіряючи (не маючи змоги перевірити) коректність та актуальність інформації. Десятки, а то й сотні репостів щодня - на збір коштів, пошук донорів для неіснуючих людей, або з заявками річної чи дворічної давнини. Волонтери та координатори ДонорUA займаються перевіркою кожного запиту і тому за майже два роки існування проекту ми не отримали жодного повідомлення про те, що ми запостити фейк чи відверто невірні дані. Іноді трапляється, що інформація застаріває на декілька днів, але ми теж покращуємо процес взаємодії з близькими реципієнтів та центрами крові, щоб бути впевненим, що інформація на 100% актуальна.

Люди готові користуватись ІТ рішеннями

Ми намагаємось проектувати всі процеси так, щоб вони були зрозумілими не лише аудиторії з технічною освітою чи навиками, оскільки наша цільова аудиторія - далеко не айтішники. Я визнаю, що зараз у нас досить складний процес планування і додавання кроводач, і не завжди зрозумілий процес підтвердження кроводач для отримання бонусних балів. І ми працюємо над тим, щоб зробити цей процес простішим. Проте не можу не відмітити, що люди щодня відправляють десятки кроводач на затвердження, а, отже, це говорить про те, що люди готові розбиратись з інструментом і розмови про "бабушок", які проти всього електронного, є трохи перебільшеними. Звісно, 100% ЦА навряд чи перебереться в інтернет, проте це і не потрібно.

Відкриті дані та API

На сайті є API і ми чекаємо, що рано чи пізно наша платформа почне обростати розробками незалежних ІТ компаній та девелоперів. Якщо виникне бажання користуватись нашим API - пишіть. Тому що інтерперабельність - важлива складова будь-якої цифрової платформи.

Є питаня, пропозиції, зауваження, хочете допомогти - пишіть.

Дякую за увагу!