23 червня 2020 року, 15:46
Україна впритул наблизилася до створення прозорої, безпечної та user-friendy системи крові. Минулого тижня профільний комітет Верховної Ради погодив законопроєкт 3648 про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові. ДонорUA пояснює, чому Україні потрібен цей закон.
У 2019 році Кабінет Міністрів затвердив національну стратегію розвитку національної системи крові на період до 2022 року. Основою впровадження мали стати зміни до національного законодавства та наближення його до норм Євросоюзу. Законопроєкт 3648 передбачає суттєве реформування системи крові та робить її більш ефективною, запроваджуючи європейські стандарти безпеки та управління.
Законопроєкт ставить в центр системи донорів та реципієнтів та захищає їх право на безпечну та доступну процедуру донацї та переливання.
Ось п’ять новацій, які спростять життя донорам та пацієнтам.
Завдяки запровадженню електронних реєстрів на основі eHealth, кров та компоненти будуть безперестанно моніторитися на відповідність критеріям безпеки на кожному етапі — від забору і до переливання. Крім того, єдина база донорів дозволить комунікувати з донорами легко і швидко.
Відновлення ліцензування для закладів, які заготовляють кров та паралельне посилення вимог до безпеки та процесів забору, зберігання та переробки крові та компонентів. У разі недотримання стандартів заклад може частково або повністю втратити ліцензію.
Можливість ліцензування для приватних центрів крові дозволить охопити більше пацієнтів якісними та доступними компонентами крові.
Донорство стає безоплатним та добровільним. Держава робить ставку на регулярних донорів, які стежать за своїм здоров'ям. Закон також передбачає співпрацю з громадськими організаціями щодо розвитку системи.
Скасування обмежень щодо прописки. Відтепер іноземці та особи з тимчасовою пропискою можуть стати донорами. Українці також перестануть залежати від прописки та здаватимуть кров або компоненти в зручному для себе місці.
"Закон — на стороні Пацієнта і Донора. Я хочу, щоб Україна мала гідну систему крові. Я хочу, щоб пацієнт не знав звідки береться кров, щоб він не шукав донорів з ліжка лікарні, а просто отримував вчасно допомогу. Я хочу, щоб донор пишався званням донора України. Я хочу, щоб спеціалісти отримували гідну заробітну плату. Я хочу, щоб Україна стала частиною європейської спільноти", - говорить засновниця ДонорUA, начальниця відділу безпеки крові та донорства ЦГЗ МОЗ України Ірина Славінська-Ріцнер.
Авторка законопроєкту Ольга Стефанишина зазначає, що закон не змінювався останні 25 років, як і сама система крові. “Ми змінюємо закон фактично вперше за часів незалежності, щоб нарешті система крові почала працювати для пацієнта. Якісно та ефективно. Безпечно та скоординовано. Рятувала життя, а не відправляла родичів шукати волонтерів, здавати кров", - заявила депутатка.