Чому після незахищеного сексу не можна здавати кров протягом 6 місяців та чи можна бути донором після перенесених ЗПСШ — у Всесвітній день сексуального здоров’я відповідаємо на делікатні питання.

У своєму сексуальному житті будь-яка людина відповідає за власну безпеку та безпеку партнера — або партнерів. Донор несе відповідальність іще й перед реципієнтом, якому переллють кров, тому ризикована сексуальна поведінка є абсолютним, тобто постійним протипоказом до донорства. Хоча кров після забору тестується на ВІЛ, сифіліс та гепатити В і С, безпека крові залежить і від самих донорів.

«Кожен незахищений секс несе потенційний ризик інфікування. Якщо це сталося один раз, слід почекати зі здачею крові 6 місяців — за цей час організм у разі зараження встигне виробити всі необхідні антитіла, і тестування крові дасть максимально точний результат. Якщо людина часто змінює статевих партнерів чи надає секс-послуги за гроші, нехтує бар’єрною контрацепцією — вона не може бути донором узагалі», — коментує Людмила Лінник, координаторка платформи ДонорUA.

Вона наголошує на тому, що до захворювань, які передаються статевим шляхом, варто ставитися так само, як до будь-яких інших. У суспільстві такі хвороби стигматизуються і сприймаються як «брудні», від чого вони можуть здаватися більш небезпечними. Але у контексті донорства та ЗПСШ діє така ж логіка, як для інших захворювань.

Якщо людина повністю одужала і хвороба не лишила по собі наслідків для здоров’я, після відновлювального періоду можна знову бути донором. Якщо йдеться про захворювання, яке передається через кров і носійство якого є пожиттєвим, та/або антитіла до якого зберігаються у крові все життя — кров здавати не можна. Це стосується зокрема гепатитів В і С та ВІЛ-інфекції — навіть за антиретровірусної терапії.

«До 2021 року сифіліс був абсолютним протипоказанням до донорства. За чинним законодавством, після повного одужання від сифілісу має пройти рік, аби здавати кров. Щодо інших ЗПСШ — поки людина хворіє, вона очевидно не може бути донором, а тривалість відновлювального періоду залежить від індивідуальних факторів. Так, якщо пацієнту призначили антибіотики, після закінчення курсу має минути щонайменше 2 тижні. Але при цьому в людини також мають зникнути симптоми захворювання, а факт одужання має підтвердити лікар», — додає Людмила Лінник.

За її словами, найскладніше однозначно відповісти про вірус папіломи людини. ВПЛ є однією з найпоширеніших інфекцій, що передаються статевим шляхом. За даними ВООЗ, майже кожна сексуально активна людина у певний момент життя інфікується ВПЛ, але у 90% людей організм самостійно долає вірус. У разі безсимптомного носійства ВПЛ донором бути можна, якщо ж захворювання проявляє себе, воно стає протипоказом до здачі крові, як і будь-яке інше.

Регулярне донорство дає можливість робити безкоштовний чекап здоров’я: окрім тестування крові на інфекції, у донора також вимірюють рівень гемоглобіну й феритину. Однак слід пам’ятати і про власну відповідальність. Користуйтеся засобами бар’єрної контрацепції, не соромтеся регулярно здавати аналізи на ЗПСШ, кохайтеся з тими, кому можна довіряти, і здавайте кров, маючи впевненість у своєму здоров’ї.

Реєструйтеся на ДонорUA, аби зручно планувати та фіксувати свої донації у календарі, та користуйтеся бонусами і спеціальними пропозиціями для донорів. Якщо ж ви не можете здавати кров, або хочете допомагати більше, підтримайте донорський рух фінансово — кошти потрібні зокрема для перевезення крові до фронту.