Антигени

До ХХ століття ніхто і не думав, що кров може бути різною. Переворот у цій сфері знань зробив австрійський вчений Карл Ландштейнер. В 1901 році він провів незвичайний експеримент. Ландштейнер брав сироватки від одних людей та змішував її з еритроцитами інших людей. Сироватки одних людей в одному випадку склеювали еритроцити, а в іншому – ні. І тому, залежної від такої «сумісності» або «не сумісності» було виділено чотири групи крові. Так з’явилась міжнародна система А, В, АВ, О. Цими символами позначають присутність антигенів на поверхні еритроцитів. Антигени – прояв індивідуальності, зовнішня ознака належності клітини до різних тканин.

alt text

Для еритроцита, кров’яної клітини, є важливою наявність антигенів А і В. Саме вони визначають, до якої групи належить кров. Еритроцит може володіти тільки антигеном А (друга група крові) або тільки антигеном В (третя група крові) , або антигенами А і В (чертверта група крові) одночасно. Якщо на поверхні еритроцита немає жодного з цих антигенів, значить він належить до клітин нульової групи, тобто першої групи крові.

Крім антигенів А і В, для переливання крові враховується ще один важливий антиген – білок D. Вперше його знайшли в крові макак виду резус, за що він і отримав назву – резус-фактор. Насправді, резус – складна система, яка має більше ніж 40 антигенів. Але для сумісності крові найбільше значення має саме антиген D. Під час проникнення білка D в кров людини з негативним резус-фактором утворюються аглютиніни – білки, які знищують резус-фактор. Щоб не допустити такої реакції, при переливанні донорської крові проводаться серйозні дослідження на сумісність.

Джерело

Подобається, що ми робимо? Хочеш підтримати ДонорUA? Перейди за цим посиланням, та стань другом і меценатом проекту:

Become a patron

Підпишись на наш канал в Telegram! В каналі ми будемо публікувати цікаві факти, дописи, анонси, що пов'язані з донорством крові, сучасними трендами в медицині та інші інсайти.
Кровопедія