Я часто брала участь у різних благодійних проєктах, іноді організовувала сама якісь події й залучала знайомих. Донорство — це ще одна можливість приносити користь і додавати світла у це життя, особливо у такий важкий для нас усіх час.

Першу донацію я планувала довго — 10 років знадобилося, аби набрати необхідну вагу. Тож і до процедури готувалася ґрунтовно — перечитала багато інформації, чітко виконувала усі рекомендації. А от з обставинами довелося поборотися. Кров я вирішила здати у день народження тата, якого давно немає, але в цей день поїхати не вийшло. Наступного дня я рушила до одного з трьох центрів крові в моєму місті, й там була величезна черга, тож довелося їхати до іншого. Проте зрештою перша донація, яка відбулася 12 січня 2022 року, пройшла дуже добре. Не було ні краплі страху, лише приємне хвилювання, а персонал був дуже уважним і підтримував мене.

Здаючи кров, я люблю роздивлятися людей навколо — мені цікаві їхні історії, цікаво, що спонукало їх бути тут. Іноді зустрічаю розгублених родичів людей, що потребують донорської крові — хочеться їх підтримати, й саме моя кров це робить. Після донації я відчуваю піднесення, легкість і радість.