Донорство - це спосіб розкомлексувати себе та виступити проти міфів

Іра Славінська 21 листопада 2017 р. 14:09

27-річний Влад Самойленко — менеджер проектів по велосипедному розвитку та безбар’єрності у Департаменті транспортної інфраструктури КМДА та ще один герой нашої серії матеріалів про донорів тромбоцитів.

Тромбоцити — найдефіцитніший вид донорського компонента крові. Адже саме вони життєво необхідні під час лікування лейкозів, лімфом та інших важких захворювань крові. Хіміотерапія вбиває власні тромбоцити людини, а це значить, що без регулярних переливань тромбоконцентрату онкохворого пацієнта можна втратити. Під час курсу хіміотерапії пацієнту роблять від 5 до 15 переливань тромбоконцентрата. Здача тромбоконцентрату — це витратна за часом і непроста процедура, не кожен донор, який підходить по крові, зможе здати тромбоконцентрат, ці клітини неможливо заготовити про запас, бо донорські тромбоцити придатні до використання всього п’ять днів. Донорів тромбоцитів в світі називають gold blooded people, тому що цінність їх допомогою вище золота.

Активно здавати кров я почав в 2014 році. В той час було очевидно, що якщо ти не воюєш, то маєш допомогати максимально як житель свого міста. А наприкінці 2015-го я побачив пост у Facebook мого на той ще момент знайомого, волонтера, активного донора і організатора багатьох кровоздач – Валентина Десятника, який шукав донорів тромбоцитів з моєю групою крові, першою позитивною, для дитини, яка перебувала в дуже критичному стані після серії хіміотерапій. Напередодні Нового року я здав аналізи, які діють протягом 5 днів, і на початку січня здав кров на тромбоцити вперше.

alt text

Лікарі запевнили мене, що здача тромбоцитів є навіть менш травматичною для організму, адже ці елементи крові відновлюються вже через декілька тижнів. І я почав здавати більшою мірою тромбоцити, бо донорів тромбоконцентрату завжди менше. За 2016 рік я здав 4-5 разів, в першій половині цього року взяв такий темп, що навіть лікарі вже порадили мені зробити невелику паузу. Навіть існує таке правило, що після 5 здач тромбоцитів поспіль треба робити відпочинок на кілька місяців.

Держава повинна проводити соціальну рекламу про донорство, інформаційні промо-кампанії, щоб розвіяти міфи. Іноді журналісти та оператори, коли знімають донорів, акцентують увагу як раз на моментах, пов’язаних з введенням голки чи видом самої крові.

Для багатьох людей це може бути відлякуючим фактором, тому державою мають бути проведені також інформаційні акції серед журналістської спільноти. Донорство має бути більш прозорим. А у лікаря, який закріплений за пацієнтом, має бути якась своя база, де завжди буде доступна кров чи постійні донори.

Більшою мірою я здавав кров в Охматдиті, але також і в Київському міському центрі крові, здавав цільну кров просто в шпиталі. Навіть одного разу здавав кров в КМДА, коли там організували виїзну лабораторію. Донорство – це нормально, для мене і моїх друзів це як піти у театр.

Завдяки донорству я став більш відповідально ставитись до свого здоров’я. Я намагаюсь правильно харчуватись, не палю, не зловживаю алкоголем. Розумію, наприклад, що якщо пройшов все приблизно місяць з останньої здачі крові, то мені вже найближчим часом можуть зателефонувати родичі реципієнта і попросити про допомогу.

alt text

Донорство – це певною мірою спосіб розкомплексувати себе, побороти свої страхи, виступити проти міфів та ярликів, навішаних людьми, які ніколи навіть не спробували цього. Але є можливість піти та перевірити. І повірте, після того, як ти здав кров, ти почуваєшся добре не лише фізично, але більшою мірою — морально. Я можу назвати себе людиною з активною життєвою позицією. Намагаюсь долучатися до всіх соціальних ініціатив, в сфері яких маю якісь знання чи досвід, щоб принести користь для свого міста.

Наприклад, я брав участь в акції «Либідь Є», яка покликана відновити річку на чотирьох локаціях. Я допомагав і фізично, і матеріально, і організаційно. Зараз також в Києві проходить процес партисипації, тобто сьогодні кожен киянин може запропонувати певні ідеї для міста, подати обґрунтування, кошторис, і якщо місто перевірить і не знайде якихось порушень, цю ідею пропускають на голосування.

У мене також є декілька проектів: один з них пов’язаний з освітленням, інший стосується облаштування перших в Києві острівків безпеки, третій – спрямований на облаштування місць для паркування велосипедів, адже я активний велосипедист, член громадської організації Асоціація велосипедистів Києва.

Мені особисто також дуже імпонує проект моїх друзів, пов’язаний з донорством. Проект покликаний провести промо-кампанію про те, що донорство – це важливо. Вони працюють над розвінчуванням міфів, які заважають людям здавати кров. Наприклад, що від здачі крові може стати погано, що цим ти послаблюєш свій імунітет та організм, що в пунктах здачі – погане обладнання та сервіс, і можна захворіти чи заразитись. Хоча, насправді, в жоден з цих міфів я ніколи не вірив.

Джерело: Поліна Коваль © CHARITUM


Останні новини

  • 17 лютого 2018 р. 10:26
    Врятувати життя на День всіх закоханих
    Любов можна демонструвати не лише квітами та шоколадом. ДонорUA та Американьска торгова палата довели це справою. 13 лютого в Американській торговій палаті пройшов день донора, присвячений Дню всіх за...
  • 22 січня 2018 р. 19:41
    "Донорство – дуже проста річ, яку може зробити кожен"
    Останній герой серії матеріалів про донорів тромбоцитів на Charitum — 39-річний Олександр Жигінас, позаштатний радник в Міністерстві охорони здоров’я, проектний менеджер з реформи охорони здоров’я в О...
  • 24 грудня 2017 р. 11:01
    Півсотні одеситів здали кров на Святого Миколая
    19 грудня волонтери ДонорUA.Одеса провели акцію “Найкращий подарунок — життя”. 54 донори здали кров під час заходу. Ініціативу підтримали представники поліції. Після здачі донорів пригощали печивом, с...

Коментарі

Бажаєте допомогти?

Для того, щоб дізнатись, як допомогти проекту, перейдіть на цю сторінку.

Фейсбук

2014-2018 © ВМГО "Асоціація молодих донорів України"
Проект розроблено компанією DevRain Solutions