У Німеччині діяльність служби крові забезпечують чотири види організацій:
- Служба переливання крові німецького Червоного Хреста;
- державні та комунальні установи з питань переливання крові;
- комерційні центри крові та;
- центри плазмаферезу, що належать до індустрії фракціонування плазми.
Служба переливання крові німецького Червоного Хреста та Німецька Спілка трансфузіології та імуногематології є членами Європейської Асоціації з питань крові (European Blood Association). Жодна українська інституція не може ввійти в цю Асоціацію як член організації, оскільки одна вимоги для вступу наступні: організація має бути громадською, недержавною та неприбутковою. Відповідно до Закону України Про донорство крові та її компонентів брати кров, обробляти та видавати має право лише державна установа, що має ліцензію.
Німецький Червоний Хрест налічує сім служб переливання крові, до складу яких входять 36 установ та центрів здачі крові. З них 26 центрів мають обладнання для плазмаферезу. Служба переливання крові німецького Червоного Хреста послуг є неприбутковою організацією та не отримує фінансування від держави чи Червоного Хреста.
Німецька Спілка трансфузіології та імуногематології (DGTI) є некомерційною професійної організацією, що займається розвитком трансфузійної медицини та співпрацює з відповідними медичними напрямками. DGTI виступає як міжнародне об'єднання для німецькомовних організацій з питань трансфузійної науки і медицини, а також як редактор наукового журналу "Трансфузіологія і гемотерапія" та організатор щорічного наукового з'їзду. На сьогодні членами спільки є близько 1000 осіб.
Незважаючи на розгалуженість системи крові в Німеччині, потреба у донорській крові лишається досить високою: аби її задовольнити, на день слід проводити близько 15000 донацій. При з усіх німців, які можуть бути донорами, регулярно здають кров лише 2% людей.
Здавати кров у Німеччині можуть здорові люди віком від 18 до 68 років та вагою понад 50 кг. Жінкам дозволяється робити донації 4 рази протягом року, чоловікам — 6 разів. У країні досі існують певні обмеження для чоловіків, які практикують секс із чоловіками — вони можуть бути донорами лише в тому разі, якщо перебувають у тривалих моногамних стосунках. Якщо ж чоловік мав одностатевий сексуальний контакт не з постійним партнером, після цього він має бути відсторонений від донації на 4 місяці.
Приводами для тимчасового відсторонення від донорства в Німеччині також є:
- COVID-19 — кров не можна здавати ще протягом 4 тижнів після повного одужання;
- неускладнена інфекція — відсторонення на один тиждень;
- хірургічні втручання — термін варіюється;
- вагітність і період лактації, а також 6 місяців після;
- ризикована сексуальна поведінка — 4 до 12 місяців після останнього сексуального контакту.
Абсолютними протипоказаннями до донорства в Німеччині є:
- важкі серцево-судинні захворювання;
- важкі порушення роботи центральної нервової системи
- порушення згортання крові;
- хронічні захворювання, що вражають нирки, легені або травну систему;
- серйозні порушення імунної системи або обміну речовин;
- злоякісні пухлини;
- цукровий діабет;
- ВІЛ-інфекція;
- сифіліс;
- вживання наркотиків або зловживання ліками.
Джерела:
