Що таке білірубін?
Білірубін відносять до так званих гемоглобіногенних пігментів. Переважна його кількість (близько 85%) утворюється при фізіологічному розпаді старих, «зношених» еритроцитів. Решта з’являється при руйнуванні інших геммістячих речовин – цитохромів, міоглобіну. Розпад еритроцитів відбувається головним чином у печінці, селезінці, а також у кістковому мозку. За добу в організмі руйнується близько 1% еритроцитів, а з гемоглобіну, що міститься в них, утворюється до 300 мг білірубіну. Цей пігмент виявляється в крові і в нормі, однак його кількість не повинна перевищувати гранично допустимих значень. На сьогоднішній день особливості будови, метаболізму, а також причини порушення обміну білірубіну вивчені і описані досить добре.
Норма білірубіну
Розрізняють прямий і непрямий білірубін. Для оцінки ступеня і характеру порушень у метаболізмі білірубіну необхідно знати нормальні показники у здорових людей:
Непрямий (незв’язаний, некон’югований, вільний білірубін, який є продуктом розпаду гемових речовин) – це токсичний білірубін, кількість якого не повинна перевищувати 16,2 мкмоль/л.
Прямий (кон’югований, пов’язаний), що утворюється в печінці при зв’язуванні з глюкуроновою кислотою. Це білірубін, вже знешкоджений печінкою і готовий для виведення з організму. Норма 0-4,3 мкмоль/л.
Загальний білірубін коливається в межах 0,5-20,5 мкмоль/л. Підвищитися може рівень як прямого, так і непрямого білірубіну – цей стан називають гіпербілірубінемією. Переважання тієї чи іншої фракції залежить від причинного фактора, що призвів до збільшення його вмісту в сироватці крові. Перші симптоми гіпербілірубінемії з’являються при перевищенні показника 34 мкмоль/л.
Інколи вміст білірубіну в десятки разів перевищує допустимі значення, що ставить під загрозу життя хворого і вимагає надання негайної допомоги.
Ознаки підвищеного білірубіну
Найперший симптом гіпербілірубінемії – жовтяниця, яка свідчить про те, що кількість білірубіну перевищує функціональну здатність печінки пов’язувати його надлишки, або про проблеми з відтоком жовчі і, відповідно, виведенням кон’югованого білірубіну з організму. Інколи вираженість жовтяниці не відповідає цифрам білірубіну в сироватці. Наприклад, при ожирінні чи набряках жовтушність менш помітна, в той час як у худих і м’язистих людей вона виражена більше. Причини високого білірубіну в крові дуже різноманітні і пов’язані з його посиленим утворенням в клітинах ретикулоендотеліальної системи або з порушенням в одному чи декількох ланках обміну в гепато-біліарній системі. Ступінь гіпербілірубінемії впливає на характер забарвлення різних тканин. Так, найчастіше першими набувають жовтяничного відтінку:
- склера;
- слизова оболонка порожнини рота;
- обличчя, долоні, стопи.
Потрібно пам’ятати, що жовте забарвлення шкіри не завжди є проявом гіпербілірубінемії. Наприклад, при вживанні їжі, що містить велику кількість каротину (морква, помідори), цукровому діабеті, гіпотиреозі (зниженні функції щитовидної залози) шкіра може набувати жовтого відтінку, проте в цих випадках склери будуть звичайного кольору (інтактні).
Після перетворення у печінці білірубін потрапляє у товсту кишку й виводиться назовні разом із калом. Тому ще одним симптомом гіпербілірубінемії може бути світло-глиняний колір калу замість нормального темно-коричневого.
Чому підвищується непрямий показник білірубіну
Непрямий білірубін найчастіше підвищується за наявності гемолітичної анемії. Але це відбувається вже після того, як захворювання виникло. Тому слід виділити основні симптоми такої анемії:
- жовтий колір шкіри тіла і навколо очей;
- періодичний дискомфорт у правому підребер’ї;
- нудота, неприємна відрижка;
- висока температура тіла;
- часте потемніння сечі, іноді навіть до темно-коричневого кольору;
- швидка стомлюваність, головні болі і повне погіршення самопочуття.
Саме печінка відповідає за переробку даного пігменту, але при її недостатності непрямий білірубін не знешкоджується і отруює клітини нашого організму. Тому підвищений білірубін може бути симтомом гепатиту, цирозу печінки, раку – помітивши в себе симптоми, слід негайно рушати до лікаря, не нехтуючи сигналами тіла. Існує також спадкове захворювання – синдром Жильбера – при якому в печінці недостатньо ферментів для переробки білірубіну.
Підвищений прямий білірубін: причини
Основні фактори підвищення рівня прямого білірубіну – захворювання жовчовивідних шляхів, порушення відтоку жовчі, а також хвороби підшлункової залози. В таких випадках підвищується саме прямий пігмент. Він призводить до розвитку жовтяниці, а також проявляється наступними симптомами:
- свербіння шкіри;
- частої нудоти, блювання і зниження апетиту;
- біль у правому підребер’ї;
- періодичні здуття живота, діарея або запори;
- темний колір сечі.
Що робити в разі підвищеного білірубіну
Призначати лікування має лише лікар, попередньо встановивши причину гіпербілірубінемії. Ви ж можете подбати про профілактику: обмежити вживання жирної, смаженої, гострої, солоної їжі, міцних чаїв та кави, й особливо алкоголю. Не приймайте без призначення лікаря жодних препаратів, у тому числі вітамінно-мінеральних комплексів чи будь-яких БАДів. Корисно також пити багато чистої води, їсти свіжу зелень та побільше рухатися.
До речі, перед кожною кроводачею донори проходять огляд і безкоштовно здають аналіз крові, аби підтвердити свою спроможність її здавати. Тож найпростіший спосіб відстежувати рівень білірубіну в крові – стати донором, подбавши тим самим не лише про тих, кому потрібна кров, а й про власне здоров'я.
