Переливання та штучна кров

Переливання та штучна кров

Чи коректним насправді є словосполучення «переливання крові» і до чого тут британські вчені

Вираз «переливання крові» кілька останніх десятиріч використовують радше за звичкою. Замість цільної крові сьогодні використовують її окремі компоненти. Річ у тім, що зберігати цільну кров неможливо. З першої ж мілісекунди, як вона виходить із вени, в ній відбуваються незворотні зміни. Тромбоцити починають злипатись між собою, лейкоцити — виділяти активні речовини, реагуючи на нове середовище.

Плазму в Україні можна зберігати протягом 3 років. Перш ніж вона потрапить у банк крові, її заморожують. За час зберігання і плазма, і клітини крові проходять перевірку на наявність вірусів. Тільки після цього компоненти крові можна використовувати для переливання. Карантин для плазми закінчується через шість місяців, адже деякі інфекції можуть проявити себе тільки через певний час.

Зараз по всьому світу вчені працюють над винайденням штучної крові, яку можна довго зберігати та переливати людям з будь-якою групою крові та резус-фактором.

alt text

Так, англійські вчені розробили новий метод створення штучної крові зі стовбурових клітин. Це первинні клітини живих організмів, які можуть перетворюватися на спеціальні клітини, наприклад, м'язи чи нервову тканину. Стовбурові клітини розповсюджені по всьому тілу людини і відновлюють пошкоджені частини, заміщаючи померлі клітини. Науковці навчилися програмувати стовбурові клітини на створення певних видів клітин. Для створення штучної крові вчені «змусили» їх генерувати еритроцити.

В попередніх дослідженнях кожна стовбурова клітина створювала 50 тисяч еритроцитів, перш ніж померти. Здається, що це велика кількість, та насправді в одному гемаконі донорської крові — 1 трлн. еритроцитів. Тому ці методи були неефективними: пацієнти задовго чекали б на кров, створення якої дуже дороге.

На наступному етапі досліджень вчені створили перші безсмертні стовбурові клітини. Для цього дослідники загальмували їхній розвиток на ранньому етапі. Завдяки цьому, стовбурові клітини можуть вічно ділитися і створювати нові еритроцити, не помираючи.

Мета науковців — не замінити донорів, а подолати дефіцит крові та створити спеціальне лікування для специфічних пацієнтів. Штучна кров все ще дорожча за донорську, але в майбутньому це може змінитися. Першими на черзі для випробування штучної крові будуть пацієнти з серповидноклітинною анемією та таласемією (хвороби, за яких порушено продукування гемоглобіну). Лікування цих хвороб потребує численних переливань.

Наразі підтверджена лише спроможність штучної крові транспортувати кисень, проте дослідження у цьому напрямку тривають. На сьогоднішній день ніщо не може повністю замінити донорську кров — ви також можете стати донором, аби зробити свій внесок у порятунок життів.

Поділитися: twitter-x pocket

Підпишись на нашу розсилку, щоб бути в курсі всіх новин та активностей:

Кровопедія