Чоловіки і жінки в донорстві

Подобається те, що ми робимо? Стань другом і меценатом проекту ДонорUA. Підтримати!

Фізіологія людини така, що чоловік більше підходить на роль донора, ніж жінка. Так, ми за рівність в правах, та біологію не змінити. Адже особливості жіночого організму, а саме: менструації, вагітність та лактація – це тимчасові протипоказання до здачі крові. Жінка може стати донором тільки через 5 днів після закінчення менструацій, через рік після вагітності і через 3 місяці після закінчення періоду лактації. Через відсутність цих тимчасових протипоказань чоловіки теоретично можуть здавати кров частіше за жінок.

Так вийшло, що чоловіки, окрім відсутності даних протипоказань, зазвичай мають більшу масу тіла, ніж жінки, а тому і більший об’єм крові. Саме тому втрата 450 мл її для чоловічого організму переважно менш суттєва, ніж для жіночого.

Світова статистика каже, що майже у всіх країнах світу більшість донорів – чоловіки. Жінки-донори переважають лише в Азербайджані, Грузії, Монголії, Молдові, Зімбабве. Цікаво також, що у багатьох країнах кількість чоловіків та жінок – донорів майже однакова. Це Австралія, Естонія, Фінляндія, Франція, Люксембург, В’єтнам, Великобританія, США, Тайланд, Намібія, Нова Зеландія та Португалія. В інших країнах, за даними ВООЗ, чоловіків-донорів значно більше. Такі ж дані маємо і в українській статистиці.

Тоді виникає питання: що мотивує чоловіків здавати кров? Таку назву мало дослідження, опубліковане вперше у 2017 році в журналі «Vox Sanguinis». Воно було придумане для маркетингових компаній, які займаються залученням донорів крові. На меті дослідження було – зрозуміти, які методи необхідно застосовувати, щоб залучення чоловіків-донорів було максимальним (так, саме чоловіків-донорів, через причину відсутності протипоказань, про які йшлося вище). Іншими словами, дослідження мало з’ясувати, чому чоловіки здають кров і які бонуси компаніям варто їм пропонувати за донації?

Результати дослідження показали, що основні причини донорства у чоловіків – альтруїзм, позитивне ставлення до стимулів, перевірка стану здоров’я тощо. Альтруїзм був менш вираженим серед чоловіків у порівнянні з жінками і поєднувався з так званим ефектом «warm glow». Ефект «warm glow» (з англ. – тепле світіння) - це стан, коли люди відчувають радість і задоволення від того, що «роблять свою справу», щоб допомагати іншим. Існує думка, що саме через цей ефект абсолютно альтруїстичних ідей не існує.

Крім того, для чоловіків було важливо відчувати дрібні переваги, такі, як наприклад, кружки з кавою після донації. В жінок такий підхід спостерігався рідше. Також чоловіків заохочує те, що донорство приносить користь і власне донору.

Існує багато досліджень, які намагались довести залежність зниженого ризику виникнення хвороб від регулярних донацій крові. І справді, деякі з них підтверджують що донори мають менший ризик госпіталізації та не мають підвищеного ризику злоякісних утворень, лейкозів, лімфом та мієломи. Також донори, що брали участь у дослідженні, менше часу перебували в лікарні, мали нижчі показники смертності та помирали пізніше за тих, хто не був донором .

Залізо – важливий елемент організму людини, що входить до складу гему (міститься в гемоглобіні еритроцитів людини, основним завданням яких, є транспорт кисню та вуглекислого газу).

З донацією організм втрачає еритроцити, а, отже, і залізо. Проте чи погано це для організму? Справа в тому, що здатність заліза переходити між окисненою та відновленою формами сприяє утворенню вільних радикалів, що може бути шкідливим за рахунок утворення пухлин [5].

Також, коли залізо присутнє в надлишку в клітинах і тканинах, воно порушує окисно-відновний гомеостаз і каталізує поширення активних форм кисню, що призводить до окисного стресу, що асоційований з пошкодженням тканин і, відповідно, виникненням захворювань [6]. Здавалося б все просто: менше заліза - менший ризик виникнення онкологічних захворювань. Серед науковців навіть є ідеї лікувати пухлини шляхом зниження рівня заліза крові. Проте поки дані дослідження не дали остаточних результатів, варто сказати що залізо все ще потрібне нашому організму, і його вміст потрібно відновлювати після здачі крові.

Тепер про деякі переваги донорства, що стосуються серцево-судинної системи. Перш за все, треба розуміти, що коли людина позбавляється 450 мл цільної крові, її організм відразу відновлює її об’єм в організмі за рахунок плазми, і лише через певний час виробляються власне клітини. Це означає, що до того, як відновляться усі формені елементи, кров залишається доволі рідкою. Це зовсім незначно впливає на забезпечення органів киснем, але чинить вплив на роботу серцево-судинної системи. Оскільки робота серця – це перекачування крові по всьому організму, а «рідку» кров перекачувати легше, то серцевий м’яз менше перенапружується, що знижує ризик розвитку серцевих захворювань.

Крім того, існує дослідження, в якому брали участь шведські та датські донори. Воно показує, що у великій когорті скандинавських донорів крові підвищена концентрація гемоглобіну була пов’язана з підвищеним ризиком судинних патологій, насамперед артеріальних. Іншими словами: висока концентрація гемоглобіну може служити маркером серцево-судинного ризику. Тому можна зробити висновок, що донація – хороший спосіб знизити підвищений рівень гемоглобіну і тим самим – знизити ризик виникнення тромбозу. Та все ж, причиною того, що люди стають донорами є перш за все, прагнення допомагати людям.

І нехай альтруїзм не існує без власної радості, та хіба «warm glow» має значення, поки люди одужують завдяки цьому? 450 мл твоєї крові – це ціле життя для когось іншого.

І насправді не важливо, хто здає кров, чоловік чи жінка. Адже донорство крові не асоціюється у нас із гендером чи власною вигодою, донорство – це допомога, без якої згасне чиєсь життя.

Список використаних джерел

  1. Електронний ресурс: https://www.who.int/worldblooddonorday/media/blood_donors_gender_distribution_2011.pdf
  2. A. Carver, K. Chell, T.E. Davison, B. M. Masser. What motivates men to donate blood? A systematic review of the evidence
  3. Kazusa Ishii, Brenda M Birmann, Xuehong Zhang, Edward Giovannucci, Kimberly A Bertrand. A prospective analysis of blood donation history and risk of non-Hodgkin lymphoma
  4. Massimo Gallerani, Stefano Volpato, Marcello Cellini, Roberto Reverberi, Dimitri P Mikhailidis, Roberto Manfredini. Risk of illness, hospitalization and death in a cohort of blood donors in Italy
  5. David H Manz, Nicole L Blanchette, Bibbin T Paul, Frank M Torti, Suzy V Torti. Iron and cancer: recent insights
  6. DimitriosGalaris, AlexandraBarbouti, KostasPantopoulos. Iron homeostasis and oxidative stress: An intimate relationship. 2019
  7. Malin Hultcrantz, Anton Modlitba, Senthil K Vasan, Arvid Sjölander, Klaus Rostgaard, Ola Landgren, Henrik Hjalgrim, Henrik Ullum, Christian Erikstrup, Sigurdur Y Kristinsson, Gustaf Edgren, 2019. Hemoglobin concentration and risk of arterial and venous thrombosis in 1.5 million Swedish and Danish blood donors

Автор Килимчук Єлізавета

Слідкуйте за нами у соціальних мережах
Кровопедія